- пошлюбити
- —————————————————————————————пошлю́битидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пошлюбити — блю, биш; мн. пошлю/блять; док., перех., нар. поет., книжн. Узяти шлюб, повінчатися з ким небудь … Український тлумачний словник
пошлюблений — а, е, книжн. Дієприкм. пас. мин. ч. до пошлюбити … Український тлумачний словник